Із рапорту Радомисльського городничого Круглова Київському військовому губернатору від 18 квітня 1803 р.

«В одній із старих дерев'яних митрополичих палат у центрі замку розмістились магістрат, дума і суд, у новому кам'яному будинку – представницькі органи влади, будинок семінарії залишається порожнім. У старому мурованому митрополичому будинку, за описом 14 січня 1799 р. переданому у відомство губернського приказу громадської опіки, передбачено влаштувати двокласне народне училище...

Кварталів – 3, вулиць – 15, міщан – християн – 569 чол., 623 жін., євреїв – 122 чол. 140 жін., вищих чиновників – 13 чол., нижніх – 31; усіх узагалі міських жителів – 810 чол., 819 жін.; церков дерев'яних – 1, кам'яна недобудована – 1, житлових будинків дерев'яних – 218, лавок кам'яних – 8, дерев'яних – 45, шкіл жидівських дерев'яних – 2, пивоваренний завод дерев'яний – 1, лазня жидівська дерев'яна – 1, дім квартального городничого дерев'яний – 1, дім, у котрому розміщений міський магістрат, дума і суд, дерев'яний – 1, цегляний завод дерев'яний – 1, млин на річці Тетерів дерев'яний – 1, лазарет для хворих військовослужбовців дерев'яний – 1; брама, що при в'їзді в замок, у котрій розміщена міська поліція з городництвом і підкоморський суд, кам'яна – 1; корпус двоповерховий кам'яний, у котрому розміщені присутствені місця, – 1; дім, названий семінарія, без печей, підлоги і стелі, двоповерховий кам'яний – 1. Міська поліція відкрита тут 11 березня 1800 р. Городничий, квартальний наглядач (відставний прапорщик Орел). Кварталами керують за вибором міщани-помічники. При поліції "для пожежного випадку" є дві заливні труби (одна – на 4-ох колесах, друга – ручна), 6 залізних багрів на дерев'яних жердках, 6 діжок, окованих залізними обручами, 6 пожежних просмолених відер. У місті магістратом запроваджено цехи: шевців, ткачів, кравців, шмуклірів, кушнірів, теслярів, пічників, слюсарів і ковалів. У річках біля міста водиться риба: соми, щуки, лящі, окуні, плотва, раки. (Але надлишку в рибі не буває, тому що вправних рибалок немає.) До 1802 р. сплаву лісу і судоплавства по Тетереву не було з причини великої кількості плотин. 1802 р. ротмістр з Білорусії Федорович переплавляв корабельний ліс через греблі з-під самого Житомира. Ярмарки в місті бувають: перший – у день Святителя Христового Миколая, другий – у день пресвятої Трійці, третій ­– у свято Преображення Господнього, четвертий – на Воздвиження Чесного Хреста, п'ятий – у день Чудотворця Миколая, на які приїжджають міщани тутешнього повіту, а також з містечок Брусилова, Коростишева, Малина, а інколи (дуже рідко) з міста Бердичева Волинської губернії. Є також поштова станція, яку тепер утримує по контракту місцевий поміщик».